24 Березеня 2017, 21:56 | Реєстрація | Вхід | Умови публікації
/ Вшанування пам’яті «Розстріляного відродження» - 24 Жовтня 2015

Вшанування пам’яті «Розстріляного відродження»

Категорія: «Події»
Дата: 24 Жовтня 2015 (Субота)
Час початку: 11:00
Місто: Київ
Місце: Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»
Адреса: Броварський проспект
Рейтинг: 5.0
Матеріал додав: pole_55
Кількість переглядів: 748


Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Громадська організація «Український світ» та Безкоштовні курси української мови запрошують до участі у культурно-просвітницькому заході «Я – жертва погасаючого світу…», присвяченому річниці розстрілу Михайля Семенка (31.12.1892-24.10.1937). 

Під час заходу передбачено вшанування пам’яті письменників «Розстріляного відродження», читання віршів Михайля Семенка, виступи з доповідями представників Заповідника та слухачів курсів.



«Розстріляне відродження» — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 30-х рр. XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, і яке знищив тоталітарний сталінський режим.

Термін «розстріляне відродження» належить Єжи Ґедройцю. Вперше це формулювання з'явилося у листі Єжи Ґедройця до Юрія Лавріненка від 13 серпня 1958 року — як пропозиція назви антології української літератури 1917–1933 років, що її на замовлення Ґедройця підготував Лавріненко: «Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc." Назва тоді звучала би ефектно. З другого боку, скромна назва „Антологія" може тільки полегшити проникнення за залізну завісу. Що Ви думаєте?»
Антологія «Розстріляне відродження» з'явилася з ініціативи й коштом Єжи Ґедройця у Бібліотеці паризької «Культури» 1959 року й донині залишається найважливішим джерелом з історії української літератури того періоду.

Антологія представляє найкращі взірці української поезії, прози й есеїстики 1920-30-х рр. За це десятиліття (1921–1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в Україні нараховувалося 5000 письменників).

Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12—13 відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового, у недоброї пам'яті харківському будинку «Слово».

Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року. Тоді, «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада також були Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції — цвіту української нації.


24 жовтня. Відвідування заходу – безкоштовне.
Час початку - 12:00. Орієнтовна тривалість – 60 хвилин.
Розташування Заповідника «Биківнянські могили» – м. Київ, Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва (від станції метро «Лісова» будь-яке маршрутне таксі або автобус у напрямку руху Київ-Бровари).


0 коментарів

Залишити коментар

avatar