Першу каву присвітимо Дню Народження Євгена Маланюка.
Кажуть, що віін найкраще міг передати український дух словом. хоча по крові був українцем наполовину, його мама Гликерія була чорногоркою.
Як курсант Київської військової школи був відправлений на службу в царську армію. служив зокрема у стрілецького полку на Південно-західному фронті, потім потрапляє до 2-ої кулеметної роти, був ад'ютантом начальника штабу 1-ї Туркестанської дивізії полковника Є. Мєшковського. у 20 (!) років мав звання поручика!
У 1917 перейшов до армії Української Народної Республіки. був ад'ютантом генерала Василя Тютюнника, командувача Наддніпрянською Армією УНР, який помер від тифу на руках у Евгена (Маланюк просив називати себе саме так, не любив м'яку літеру «Є»).
Був полоні.
Дуже важко пережив втрату Україною здобутої в боях Незалежності - тож не повторімо помилок тих часів! - мусив виїхати в еміграцію.
Був охований на православному кладовищі Святого Андрія в Саут-Баунд-Брук у штаті Нью-Джерсі.
1 лютого, 13:00. Київ, Кнайп-клуб «Купідон», вул. Пушкінська, 1-3
Подія у Facebook: https://www.facebook.com/events/1136045079899384/