Термін прийому заяв на участь у 8-му АртФесті "Березневі коти" подовжено. До 14 лютого надсилайте власні твори (інтимну лірику) за адресою rotonda@meta.ua з позначкою для котів.
Про марцових мацурів ай мачок.
Що таке ЕротАртФест „Березневі коти”? Це щорічний еротично-мистецький фестиваль в Ужгороді, який еволюціонував від еротично-епатажного літвечора („Бк-1” – відбувся 2006 року) через всезакарпатський („Бк-2”, який вже став артфестом із різноманітними проектами), всеукраїнський („Бк-3”) та міжнародний („Бк-4”) – до духовно-соціального фестивалю (яким має стати „Бк-5”).
Трохи історії: дійство „Березневі коти” виникло з двох причин:
1) Андрій Любка, тоді ще студент-першокурсник Ужгородського національного університету, що перестав писати про журавлів (чи солов’їв, уже точно не пригадую), почав отримувати перші відблиски поетичної слави, вважаючи, що без нього в Закарпатті взагалі література не існуватиме, – ми ж довели зворотнє. Так ось, саме в той час, коли Любка сидів у білоруській тюрмі, на його підтримку і відбувся перший резонансний літературний вечір у, здається, найбільшій авдиторії вище згаданого вишу. В читаннях брало участь 7 письменників (4 з них – предстаники середнього покоління, двоє – молодого). Співорганізаторами тоді виступили мої однокурсники з філфаку: Мар’яна Хемій та Олег Хававчак. А шоу вдалося – з ходінням по столах, публічним перевдяганням, предметними символами, відвертою доповіддю про ерос в літературі та, безперечно, інтригуючими читаннями…
2) літературна ситуація дійсно бажала бути кращою: крім Ужгородського книжкового Миколаю, літературного конкурсу УжНУ, спілчанських посиденьок та нечастих читань „НасТроєВості”, в краї останнім часом нічого цікавого не відбувалося (хіба зльоти творчої молоді, з великою натяжкою, можна так назвати), через відсутність дійств і виник фестиваль та Неформальне літературне об’єднання (НЛО) „Ротонда” (горянська братія), яке поставило собі за мету – розбурхати Срібну Землю (як мінімум).
Далі презентувалися, крім літературних читань, жива музика, боді-арт, художня виставка, графіті („Бк-2”), фото-худвиставки, кіносеанс, п’єса, слем („Бк-3”), флеш-моб, вечірки, відео-поезії („Бк-4”)…
«Березневі коти» – саме на таку назву мене надихнула моя сіамська киця Сіма, якій було тієї пори року, попри традиційний великодній піст, одне в голові, та й не тільки їй (юна кішка-прозаїк підключилася до першого дійства на останній фазі, назву тоді вже вирішили не змінювати). Антологія – вершина айсберга текстів, що читалися чи планують пролунати на фесті, світлини подані для певного уявлення про дійства, що відбувалися на арт-акціях. Півсотні творів посіяні в розділи майже за алфавітним порядком (єдиний виняток – проза, розбавлена віршами в „Бк-1”), де письменники вперше читали (або ж збираються почитати). Тексти абсолютно різні, як за стилем, так і за мистецькою цінністю. Позначка гості, на відміну від учасники, фесту, значить, що письменник підключився до читань вже під час самого дійства. Обов’язковою умовою було вказати в біографіях місце народження письменника – виявляється, багато закарпатських авторів мають коріння з інших земель, а більшість письменників не живе на бaтьківщині.
А ще родзинкою фестивалю є дух камерності (домашності) дійств, тобто більшість відвідувачів і учасників не покидає відчуття, що вони вдома, й усе це робиться саме для них! Неформальний дух, волонтерські начала, атмосфера свободи – головні ознаки ужгородського фесту.
І жевріє надія, що вишукана еротика таки переможе порнографію (ту чорнуху, що прикривається еросом), і думаючі почнуть вдягатися та берегти вірність своїм чистим ідеалам, а не навпаки.
Довідка: марцові мацурі ай мачки – закарп. діал. березневі коти і кішки.
Мяу!
Організатор ЕротАртФестів,
укладач антології
Vik Коврей
---------------------------------------------
Група фесту Вконтакті: http://vk.com/club35915863
Група у Facebook: http://www.facebook.com/groups/261306720611303/