23 Січня 2022, 07:43 | Реєстрація | Вхід
/ Збираймо Антологію смакової поезії! - 6 Червня 2011

Збираймо Антологію смакової поезії!

Категорія: «Події»
Дата: 06 Червня 2011 (Понеділок)
Час: 17:40
Рейтинг: 0.0
Матеріал додав: pole_55
Кількість переглядів: 1453



Львівська письменниця Лілія Демидюк разом з угрупуванням «Літературний вінегрет» готують до друку антологію смакової поезії, до якої увійдуть твори на різну тематику (пейзажні, любовні, філософські) у яких присутні вишукані смакові образи. За словами автора ідеї Лілії Демидюк «йдеться про особливе смакове світовідчування, а не про віршовані описи страв (таку книгу вартувало б назвати «кулінарія у віршах»), але зараз упорядників цікавить літературне втілення смаку у найрізноманітніших сферах життя». Співупорядник антології Світлана Корчагіна додає, що «цікавлять не просто твори про їжу: пельмені, вареники, борщі, вінегрети... Цікавлять якісні вірші зі смаковими образами.  Антологія не має за мету вихваляти і прославляти їжу та певні страви, 
для упорядників важливо розгледіти гарні смакові образи, які ТОНКО впливають на твір». 

Підґрунтям для такої ідеї стали основні думки Івана Франка із трактату «Із секретів поетичної творчості» Івана Франка: «Враження смаку далеко частіше попадаються в нашій поезії вже хоч би для того, що абстракції тих вражень у нашій і у многих інших мовах служать для вислову приємного і неприємного чуття взагалі. «Солодкий», «гіркий», «квасний», «солоний», «терпкий» мають різнородні значення. В народних піснях і поговірках раз у раз знаходимо такі епітети, як «любку мій солодкий», «гірка година», «на дворі кваситься», «солоно продав», «гірко заробиш, солодко з'їси». Те саме 
бачимо і в інших мовах, і досить буде нагадати латинське «Dulce et decorum pro patria mori», susser lip (солодке тіло) у старонімецьких міннезінгерів, Міцкевичеве «z ust stodycze wysysac» («Czaty») і т. і. В нашій коломийці дівчина співає: 

Ой солодка капустищ, а гірке качання; 
Ой солодке закохання, гірке розлучання. 

Епітетами, взятими з обсягу смаку, характеризує свою любов парубок: 

Ой дівчино, дівчинонько, така-с ми миленька, 
Як уліті на нивоньці вода студененька, 
Як уліті при роботі води сі на пити, 
Так з тобою постояти та й поговорити. 
Дівчина характеризує таким самим способом життя з нелюбом: 
Ой волю я, моя мати, гіркий полин їсти, 
Аніж маю із нелюбом обідати сісти. 

У Шевченка із сього обсягу стрічаємо мало образів; найбільше пам'ятний і пластичний є, мабуть, у «Гамалії», де козацький напад на Скутару порівняно до гуртової вечері: 

Не злодії з Гамаліем 
Їдять мовчки сало 
Без шашлика! 

Контраст між свобідним і невільним життям малює Шевченко також пластично і оригінальне образами, взятими з обсягу смаку: 

А їлась би смачненька каша! 
Та каша, бачите, не наша, 
А наш несолений куліш, 
Як знаєш, так його і їж! 

Інші Шевченкові образи, взяті з обсягу смаку, як ось: «упитися кров'ю», «кров і дим їх упоїв» і т. д., не мають такої сили і пластики і являються більше риторичними прикрасами. І у Шашкевича знаходимо гарне означення: 

І день йому милий, і солодка нічка.»

До антології смакової поезії увійдуть твори сучасних молодих поетів, 
тож хто має чим поділитися надсилайте твори за такими адресами: 
literaturnyj.vinegret@gmail.com, lilia_demydiuk@ukr.net



0 коментарів

Залишити коментар

avatar