Вірші Андрія Голоско в перекладах Ґаліни Римбу
08 Серпня 2018 о 09:48 | Категорія: «Переклади укр/рос» | Переклад: Ґаліна Римбу | Перегляди: 1411
мокрі і розібрані 1 ризик прочитати заповітне росте слова вбирають більше ніж боксерські рукавиці ніколи не бачив щоб люди падали оттак на місці 2 черевики їхні були видимо великі ще пам’яттю – як день виходу із в’язниці коли дерево розмітав вітер коли посторонь кров невідомо скільки довго заливала це обличчя помітно відрізняла зір струміла розігріта вниз -- саме так виглядають ноги під час бігу 3 місця проходження марні це те чого можна навчити море що складалося з початками як то сини у трапезній наче холодніючи втім довго продовжуючись яблука і яблуні: втеча подвір’я на відстань і живіт гудів ніяково дельфін але ж не розливати мені перед ним воду 4 патетика зникнення приголомшує колір дерева дужчий понад зеленими частинами води пташки що літають стиском кулака -- що ж в тебе є щоб любити небо 5 сила хрестів наче ж в рухомості позмінно на живому не вдарить носоріг якого позбавили опори (його кривда ширяє) у перевертаннях інтернату: вода що протікає мимо ковтка будова що зрозуміти лише по куртках дощ не завершувався 6 складені секундоміри інтелегентності поперед сонмом у знахідках чи є океан під водою де вісь вибираючи мокре й мокре ніби для згортання себе ж 7 лист альбатроса над кінотеатром вторив штрихам навпроти що покидали вікна в розваленій спальні діти не боячись батьків сідали м о к р і і р о з і б р а н і відбиваючи пропорційний зріст в лінзі фотографа якого вони ніколи не побачать 8 мовчання худоби звідусюди гора лиш попередник вікна час тихо дуріє в руках монаха що намагається пояснити швидкість 9 сьогодні я переміг вірші спіткавши старого у обрії вовка в обісті залишив він зібраний хмиз самотній як око Тома Йорка 10 дорога звужується до одного ліс вирубаний в своїй суті набіги вітру в грабунку лісника моє останнє улюблене життя | мокрые и раздетые 1 риск прочитать заветное растёт слова вбирают больше чем боксёрские перчатки никогда не видел чтобы люди падали вот так на месте 2 ботинки их были видимо велики еще памятью — как день выхода из тюрьмы когда дерево разметал ветер когда по сторонам кровь неизвестно сколько долго заливала это лицо отличала зрение струилась разогретая вниз – именно так выглядят ноги во время бега 3 места следования напрасны это то чему можно научить море что складывалось с началами как бы сыновья в трапезной будто холоднея впрочем долго продолжаясь яблоки и яблони: бегство двора на расстояние и живот гудел неловко дельфин но ведь не разливать мне перед ним воду 4 патетика исчезновения поражает цвет дерева сильнее над зелёными частями воды птички что летают сжатием кулака что же у тебя есть чтобы любить небо 5 сила крестов она же в подвижности посменно на живом не ударит носорог которого лишили опоры (его обида парит) в переворачиваниях интерната: вода протекающая мимо глотка стройка которую понять только по курткам дождь не заканчивался 6 сложенные секундомеры интеллигентности впереди сонмов в находках есть ли океан под водой где ось выбирая мокрое и мокрое будто для свёртывания себя же 7 письмо альбатроса над кинотеатром вторило штрихам напротив что оставляли окна в разваленной спальне дети не боясь родителей садились мокрые и раздетые отражая пропорциональный рост в линзе фотографа которого они никогда не увидят 8 молчание скота отовсюду гора лишь предшественник окна время тихо безумствует в руках монаха что пытается объяснить скорость 9 сегодня я победил стихи повстречав старого в горизонте волка на подворье оставил он собранный хворост одинокий как глаз Тома Йорка 10 дорога сужается к одному лес вырубленный в своей сути набеги ветра в грабеже лесника моя последняя любимая жизнь |
Переклад з української — Ґаліни Римбу. Куратор та редактор розділу — Дмитро Кузьмін
Ґаліна Римбу народилася у 1990 році в Омську. Громадська діячка, поетка, філософиня, критикиня. Випускниця Літературного інституту ім. Ґорького. Магістрантка Європейського університету в Санкт-Петербурзі за напрямом соціально-політична філософія (2015-2016). Викладачка у Санкт-Петербурзькій Школі Нового Кіно. Соорганізаторка незалежних відкритих семінарів, присвячених феміністичній літературі та теорії під назвою «Ф-письмо» . Кураторка Міжнародної поетичної премії імені Аркадія Драгомощенка.
Вірші перекладалися англійською, німецькою, нідерландською, італійською, латвійською, швецькою, українською та польською мовами. Авторка поетичних збірок «Передвижное пространство переворота» (Москва, «АРГО-РИСК», 2014), «White bread» (Нью-Йорк, After Hours LTD, 2016), «Время земли» (Харків, «kntxt», 2018), «Kosmiskais prospekts» (Озолнієкі, Literature Without Borders, 2018), «Жизнь в пространстве» (Москва, «Новое литературное обозрение», 2018).
Учасниця міжнародних проектів, конференцій і фестивалів Dzeja bez robežām (Рига, 2017), Європейського бієнале сучасного мистецтва Manifesta 10 (Санкт-Петербург, 2014), Oslo Internasjonale poesifestaval (Осло, 2017), Poesis-Polis-Praxis (Берлін, 2017), Kyiv poetry week (Київ, 2018) тощо. Лауреатка поетичної премії міжнародного фестивалю «Поезія без кордонів» (Рига, 2017).
