Вірші Юлії Подлубнової в перекладах Ії Ківи
Категорія: «Переклади рос/укр» | Переклад: Ія Ківа | Перегляди: 6077
Юлія Подлубнова — поетка, історикиня літератури, літературна критикиня. Народилася в 1980 році в Свердловську. Закінчила філологічний факультет Уральського державного університету, кандидатка філологічних наук. Критика публікувалася в часописах «Урал», «Знамя», «Воздух», «Волга», «Артикуляция» тощо, поетичні тексти — у виданнях «Лиterraтура», «Вещь», «Солонеба», на платформі «Ф-письмо» та ін. Авторка книжки статей та рецензій «Неузнаваемый воздух» (2017), збірки віршів «Девочкадевочкадевочкадевочка» (2020). Лауреатка премії «Неистовый Виссарион» (2020). Співкураторка поетичної серії «InВерсия». Вірші перекладалися польською та англійською мовами.
*** Столичный проспект. Деревья — рентгены смерти. Обязательно праздник — черепно-лицевая площадь. Скамейка в Парке Победы: «Лена + Катя = любовь». Надпись в музее свободы: «Открытые окна не трогать руками!» *** Радио начало шифровать фамилии. Телевизор бросился показывать клоунов. Снег — это штора с той стороны окна, делающая комнату ПУБЛИЧНЫМ ПРОСТРАНСТВОМ: отпечатки пальцев на снеге — фиксируются, реплики — пишутся. От этой зимы ни уехать, ни спрятаться. В голове у такси, похоже, шахматы. В каждой газете: чёрное — это белое. Снег тоже набирают клавишей *. *** Рыба обёрнута жабрами. Зло наказуемо злом. Агендер звучит как агент (подразумевается: иностранный). Люди, скажите чиииз вежливому гражданину с фоторужьём. По случаю Дня защиты детей колесо обозрения взвешивает человечину. *** Год молчания и перерождения. Молчания и перерождения. Телеграфные столбы плодоносят фарфоровыми шишечками. Самолёты тяжелеют и падают. Пауты пьют самую тёмную кровь. Провода, как вьюны, оплетают дома; и спутниковые антенны — как белые цветы, обращённые к космосу. Невозможность создать телефонно-сосудистую систему: два разных сердца на разных концах провода. *** Модели весны: признания в никуда и ответы из ниоткуда. Телевизор на стене показывает только телевизор на стене. На стене не растут волосы. Путинг — это не митинг, это форма настоящего длящегося. Опустошённые вены авторучек. *** Женщины, привыкшие к деньгам и абортам, носят на себе предсмертные крики маленьких животных. Сборки мужчин: ВАЗ 2109 или какой-нибудь гелендваген. Всё хорошо, всё путём — в это верит только околотелевизионная овощь. Можно пойти пожаловаться в представительства компаний — стеклопакетные коконы, оберегающие офисных личинок от превращения в бабочек. Ничего не понимаю, ничего не... Голова и мозг — как жвачка, облепленная волосами. | *** Столичний проспект. Дерева — рентгени смерті. Обов’язково свято — площа черепно-лицьова. Лавка в Парку Перемоги: «Олена + Катя = любов». Напис у музеї свободи: «Відчинені вікна не чіпати руками!» *** Радіо взялося шифрувати прізвища. Телевізор кинувся показувати клоунів. Сніг — це фіранка по той бік вікна, що перетворює кімнату на ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР: відбитки пальців на снігу — фіксуються, репліки — пишуться. Від цієї зими ні поїхати, ні сховатись, В голові у таксі, схоже, шахи. У кожній газеті: чорне — це біле. Сніг також набирають клавішею *. *** Риба обмотана зябрами Зло карається злом. Аґендер звучить як агент (на думці: іноземний). Люди, скажіть чіііз ввічливому громадянину з фоторушницею. З нагоди Дня захисту дітей чортове колесо зважує людятину. *** Рік мовчання та переродження. Мовчання та переродження. Телеграфні стовпи плодять порцеляновими шишечками. Літаки важніють і падають. Ґедзі п’ють найтемнішу кров. Дроти, як в’юни, оплітають будинки; і супутникові антени — ніби білі квітки, звернені до космосу. Неможливість створити телефонно-судинну систему: два різні серця на різних кінцях дроту. *** Моделі весни: зізнання в нікуди і відповіді з нізвідки. Телевізор на стіні показує самий телевізор на стіні. На стіні не росте волосся. Путінг — ніякий не мітинг, це форма тривалого теперішнього. Спустошені вени авторучок. *** Жінки, які звикли до грошей і абортів, носять на собі передсмертні крики маленьких тварин. Зборки чоловіків: ВАЗ 2109 чи який-небудь ґелендваґен. Усе добре, все в поряді — у це вірить лише довколателевізійна овоч. Можна піти поскаржитись у представництва компаній — склопакетні кокони, які охороняють офісних личинок від перетворення на метеликів. Нічого не розумію, нічого не… Голова і мозок — як жуйка, обліплена волоссям. |
Переклад з російської – Ія Ківа. Редактор добірки – Олег Коцарев.