Вірші Іллі Данішевского в перекладах Яніса Сінайка
03 Червня 2020 о 16:07 | Категорія: «Переклади рос/укр» | Переклад: Яніс Сінайко | Перегляди: 904
Ілья Данішевскій (нар. 1990 р., Москва) – російський поет, прозаїк та видавець. Навчався в Літературному інституті ім. Горького. Керівник видавничого проекту «Ангедонія», присвяченого питанню легітимації насильства в сучасній Росії, куратор відділу літератури Snob.ru та літературної програми Центру Вознесенського. Автор книг «Нежность к мертвым» (Ніжність до мерців, 2015) та «Маннелиг в цепях» (Манеліґ в кайданах, 2018). Фіналіст премії Андрєя Бєлого і премії Аркадія Драгомощенка.
УЗЕЛ//ЛОТОФАГИ
снесенные то есть вытеснившие и предавшие желание поезда зачерпывающие в черепах из Ростова и потом назад медный огонь в чашах неповоротливого разговора о снесенном в черепе и снесенном из-под ног // выпущенном за поворот желания за проворот последнего ножа для резки бумаги и ненужной привязанности к советским книгам которые рассказали о сохранении волос в узлах для памяти и неутешении по ускользающим возлюбленным в хищной застройке зигзагом пересекающей брюшную полость солнцеворот возвращения к закругленным мертвенным кластерам и язвам памяти нержавеющая шведская сталь navuhodonosor в дорогом доме и первое столкновение с эпителиями и идущими волнами и копотью распущенных узлов деревянного перекрытия и кровь на цветной мутный кафель зарешеченных созависимостей системы вентиляции непроходимости воздушных путей и попусту растраченного воска за здравие и попусту растраченного воска за упокой разрушенного тела когда черный ветер вокруг разобранного шпиля наркомфина и чернеющая смола легких влюбленного прерывающего нержавеющей сталью и затяжками периоды аффектации — не отделяя но раздвигая их надвое чтобы имена для паузы любовного поворота и имена для уютного погружения шведского металла ближе к подкожному жиру navuhodonosor в опасной близости от фрагментированной поверхности пешей прогулки от каретного ряда через коридор томления в сторону грязных прудов объятий под балконами мясницкой квартиры которые не по карману аффектам растекающимся под пальцами и в сторону синей вибрации жилы поднимающейся от твоего соска к капителям старой стены // в разводах плюща и той тени что может отбрасывать его глупое движение в ответ на твои слова // то что он называет эссенциальной тоской рассыпается при повороте ножа в зените ретроградного меркурия когда он спрашивает обрезан ли ты // когда его любопытство пытается прервать ваш контакт и когда тень двигается дальше потому что время перед расставанием движется с обычной скоростью потому что ничего не останавливается само кроме руки поднимающей нож чтобы наказывать тело привычное к зависимости // довольствующееся только теми кто отказывает ему в уважении // укрытое тенью оно отрекается от тебя как в тех поворотах когда географическая слепота вздрагивает чтобы шаги начали удаляться // еще до того как остаться один ты думал об одиноком движении в сторону своего одиночества и его прагматике перед совместным кровослужением еще до того как ты посмотрел на календарь уже поздно и твои одноклассники в поездах и в их черепах а потом на твоих руках а потом уже поздно на фоне тех кто предавал желание // и не предавал желание отправиться на войну | ВУЗОЛ // ЛОТОФАҐИ
знесені тобто витискачі і зрадники бажання потяги зачерпують в черепах з Ростова і потім назад мідний вогонь в чашах неворушкої розмови про знесене в черепі і знесене з-під ніг // вивільнене за поворот бажання за оберт останнього ножа для нарізання паперу і невиправданої прихильності до радянських книг які розповіли про збереження волосся у вузлах для пам’яті і невтішання за зникомими коханими у хижій забудові що зиґзаґом перетинає черевну порожнину сонцеворот повернення до закруглених мертвотних кластерів і виразок пам’яті нержавіюча швецька сталь navuhodonosor в дорогому будинку і перше зіткнення з епітеліями і напливними хвилями і кіптявою розпущених вузлів дерев’яного перекриття і кров на кольорові мрячні кахлі заґратованих співзалежностей системи вентиляції непрохідності повітряних шляхів і надарма розтраченого воску за здравіє і надарма розтраченого воску за упокій зруйнованого тіла коли чорний вітер навколо розібраного шпилю наркомфіну і почорніла смола легенів закоханого який уриває нержавіючою сталлю і затяжками періоди афектації – не роз’єднуючи але розсуваючи їх навпіл щоб імена для паузи любовного повороту і імена для затишного занурення швецького металу ближче до підшкірного жиру navuhodonosor в небезпечній наближеності до фрагментованої поверхні нашої пішої прогулянки від каретного ряду через коридор млості в бік брудних ставків обіймів під балконами м’ясницької квартири не з кишені афектів що розтікаються під пальцями і в бік синьої вібрації жили що підіймається від твого соска до капітелей старої стіни // в розпливах плюща і тієї тіні що може кидати його нерозумний рух у відповідь на твої слова // те що він називає есенційною тугою розсипається при оберті ножа в зеніті ретроградного меркурія коли питає чи ти обрізаний // коли його цікавість намагається урвати ваш контакт і коли тінь рухається далі тому що час перед розлукою рухається зі звичною швидкістю бо ніщо не зупиняється саме окрім руки що піднімає ніж щоб карати тіло що звикло до залежності // що задовольняється лише тими хто відмовляє йому в повазі // вкрите тінню воно відрікається від тебе як в тих поворотах коли географічна незрячість здригається щоб кроки почали віддалятися // ще до того як залишитися сам ти думав про самотній рух у бік своєї самотності та її прагматику перед спільним кровослужінням ще до того як ти поглянув на календар вже пізно і твої однокласники в потягах і в їхніх черепах а потім на твоїх руках а потім вже пізно на тлі тих хто зраджував бажанню // і не зраджував бажанню піти на війну |
***
позвалюйте наші будинки до стелі і певна річ наші тіла і наші кути і наші тунелі
злучні судини вакууму під інфрачервоними лампами перед знесенням – наші постелі
і наші подряпини і психосоматику
хай святість і повне спустошення розірве на драття
щільні відносини
пробілів з пробілами
кара частинок вівторка в повітрі до прикрих повторень вибухових згод
до зал судового засідання передаваного з рук у руки спітнілі й криваві долоні застійних дротів у лактації 6 травня прочан у солодких світшотах
кара за зайву відвертість відлучення від достотного я хотів би їбати тебе (тобто зараз, завтра і тут, на вихідних, коли ти приїжджаєш для злуки, коли вечір запав, і до краю часів – що настане напевно вже незабаром і для нас не залишить нічого окрім нечіткого цілунку; тобто кохати тебе і не тільки і вийти за обрій і без кривди тобі від мовчанки про власне бажання) забраного в того що зубами заведено засаджувати сади далекого берега оберігаючи тебе від руйнівної сили достотних слів
кара за ухильність і хитромудрість відлучення від делікатного недотику (коли я не повідомляю, чого мені би хотілося, і коли я віддаюся незвісності дня і не починаю майбутнє, остерігаючись ядерної окрайки обрію) забраного в тих хто знайшов розміри для свого афекту і укомплектував до зручних листів у зручний для тебе час
кара за зради як збереження твоєї цілісності ціною чужих ватерліній і щоб не закликати тебе до революційного заперечення ланцюгової муки коли бажання стає водоплеском і «секс» як «доводиться» як «звергнення» як рідка поверхня влади
кара за минуле потурбоване медичною карткою розлука через поневіряння у полі чужого діагнозу і любов як відсутність зізнання в апатії серцевого капіталу апарату обігу крові всередині вени з якої щопонеділка ти лигаєш від голоду власну кров
кара за ритмічні описки в смс коли боковим зором вторгнення в сирію стає вторгненням в бельгію стає вторгненням в білий простір потойбічної подорожі до старого дому твого минулого всередині якого <…> – кара за неможливість розповісти цю історію
за факти минулого які визначатимуть почуття майбутнього
кара за незаконність розповіді цієї історії
кара за незаконність замовчування цієї історії
кара за неетичність розповіді про ці історії
кара за неетичність потрібних слів у потрібній наступності тимчасових контактів перелютованих схем і зізнання як натужний учинок під дією лютувальної лампи
кара і судовий вирок за бажання покінчити з усіма процесами тілесної пам’яті і неможливість навіть підступитися до процесу зціджування правди з одного тіла в інше шляхом орального контакту першого ступеню і кара за право на апатію
за те що привселюдно витираю тобі взяті туманом окуляри і це можуть побачити діти
за будь-яке з прав крім порушеного астматичного дихання
окрім муки
крім продовження сутінок і якщо забракне сили ще більше пігулок аби знову терпіти сутінки
жодних інших прав немає у тіла розпаданого на податки
***
спасибі забутлим страшись цитувальників і [головне] віддаляйся
точний акцент що це саме перечування любові N*42-s15’а, за відмінності від **** в тому, що N*42-s15’а настає – через нерівний виснажливий – проміжок після ****
і дякую щоб не говорити про це – ось затримані міністри хабарі синодальна кара до анальних порепин
ось собака розтікся крізь пальці слимаччя вгодоване кров’ю шувалов перевозить трупи над атлантикою
бастиркін каже що розумні люди практикують контроль ранкового сім’явипорскування
праві аналітики звинувачують правих аналітиків що ті ніби полівішали і чи не час повернутися до джерел чи не час вже всіх своїх йобаних псів які крутять кістки в нейронах якось під’єднати
до двигунів щоб шарудіння і пострах і щоб кровоточиві інновації і щоб
все решта
наповнило соками повноводі порізані руки
інформаційний терор милостиво знецінює для цілого світу моя любовна порепина N*42-s15’а настільки мізерна
що її можна вивчати в Сколково
***
Сонячний поворот над інструментами кари:
а) дзвони незмикання мовленнєвої закривки злитої з imperfect (з дефектом) relationships, очікування як роблення, незнання обраного для
б) ножів побутового затишного злочину з фотографіями своїх ран за кожного співучасника розмови про злочин як повторення зробленого = доцентрова голка судового пристава для трістана
любов як відібраний час винного в любовній ажитації
знову-змикання можливостей з яких нікому скористатися
в) кам’яні проникнення чужого апарату в м’які тканини дискурсу ритмічно наповнюваного повторами
г) моє перебування в полі твоєї можливості до (о) судження
в хуткозмінних іменах соціальних трендів і роздруковане зізнання у злочині з закликом до репосту, що він, так би мовити, fucks his heart out
і aus тощо
і незмінювана влада над цим ніби серцевим апаратом
такого самого насильства
циркуляції
також не здатного до змикання мовленнєвої закривки в постійному за-кроці від латання і/або літанії
***
уривання
imperfect relationships
не розмовляючи, заповненням фатерлянду тощо
а тоді – до комунікативних центрів, зеленкувато-чорних вм’ятин пам’яті, переповнений кеш кісткового мозку, кісткових закришок, до провулку, де 14-го десятого шістнадцятого дзвінок з батьківського дому вплутувався у мене, вибраковував, порушував часовий пояс,
говорив про пояс вірності і/або смертника, а тоді паралельний виклик, ніби для відвернення уваги від центрального імпульсу болісного затиску чи один спогад розпорює інший як намарний
чи тощо?
чи тому що ні, коли непоспілі до осені змушені дивитись на сніг
чи не так
ніколи не розмовляють згодою дивляться з шістнадцятого поверху ніч, аби спати
– не сьогодні – або ні про що
кардіостимулятори для мовлення мандрівників навпомацки крихітним здуттям антіґони молочної залози тривалі поминки з економією олов’яної монети на очі
і маніпулятивні забіги з того флангу, де все зачищене від пам’яті
що кажуть я так люблю свою мову любові до тебе
що сторонитимуся своєї пухлини чи не кажуть а яким лише йдеться про перебої електроенергії повільна імла тихогасного ліхтаря в каламутному нересті невизначеної до часу – на словах – прозорості міжмовленнєвих волокон
чи не лише?
у авіарежимі непроникливих викликів з’єднаних один з одним через TOR потоків послідовних підключень / послідовних роз’єднань / послідовних незадовільних контактів
послідовних не сьогодні ні про що або не так
і, звісно, тощо
***
«Здається мені, що одвічно: горло моє – це вечір, що легше й простіше для ночі його не проймати гранично», –
а потім розгубленість серед комерційних натуралів в пошуках поклонної гори
в пошуках суглобу тремтіння каменю ешенбаха і імен тих хто і тих хто протилежне
усього за 300 р/годину намагаючись насолоджуватися весною запах дедалі більшого більшого
і провалюваного назад спокою до річниці реставрації та наближення
до монархічної надійності, і залишилося дві хвилини до ХТ 075 77
який може повернути не туди і тоді ти починаєш злитися
що йобані мігранти заполонили місто і твої 13 відсотків йдуть на ----
але правильний поворот заспокоює твій напрямок тому що весняне сонце
і цей підйом нарешті закінчились і ти можеш повернутись додому
щоб думати про спокій
аби позначити чотирьох своїх знайомих на нових фотографіях
і аби Анґєліна Ч. кинула тобі зафренд, який ти відхилиш,
тому що
аби написати шість бездоганних рядків що наближають тебе до завершення дня
щосереди безхмарне вкомплектоване в те повідомлення яке все-таки ні
яке могло б врятувати від вогню але ж і так дощі
свіжозіпсований настрій ділянки від дому до магазину
повернення з відчуттям швидкоплинного горизонту
подій які не відбуваються
і сподіваючись що це закінчилося тієї миті коли ти попросив це закінчитися:
«всіх ріже вечір: скло – це вітер, а горло – тяглість, і ніч – суть днини; розріж мене так, як ріже руки дівчи́на»
***
найнудніший злам приморського горизонту втопленого в розтраті коштовного часу
поруч із тими хто грамотніше проводить життя і грає в пісок і надлишок подій
море схоже на відчуття неправильно розставлених пріоритетів і тривалих упереджень
ad nauseam очікування до комариного полудня а потім до самого вечора і потім знову
ad nauseam стосунків які загаяні для резюме
аби по осені на високомаржинальніші стосунки і потім гірські лижі
а потім скрип підйомника і м’язовий пошук і холодне повітря перекриває хибний шлях роздумів
повернення додому
речі залишені в безладному застосуванні не за призначенням
новина про чоловіка який розірвав анальний отвір пляшечкою ehrmann (яка цього сезону на 25% більша за тією ж ціною)
новина про лісову пожежу яка може статися
а може і не статися але якщо так то Росія згорить дощенту
можливо чорна курява відшукає твої дзеркала і твої порепини щоб сховати їх від чужих очей
сиве волосся (якого цього сезону на 25% більше за такого самого серцевого навантаження)
згорає за температури в кілька разів більшої ніж витримає твоє життя
квитанція з податкової яка хоче 1250 рублів за твою схильність до апатії
за доступ до водосховищ і скляних перегородок за якими мерехтливий завис асоціальних капіталів
ті хто знову направили свої любовні зізнання легким натисканням йдуть нахуй
порятунок пам’яті від травми, якої немає,
інтерпретація пам’яті
інтерпретація травми
інтерпретація ні
---- більш ні для чого не залишаючи часу
Переклав з російської — Яніс Сінайко. Редактура добірки — Олег Коцарев, Марта Мохнацька. Фото © Masha Tchernaya
