19 Лютого 2019, 07:41 | Реєстрація | Вхід

Вірші Інги Кузнєцової в перекладах українською

05 Лютого 2019 о 15:40 | Категорія: «Переклади рос/укр» | Переклад: Наталія Бельченко | Перегляди: 162



Інга Кузнєцова – поетка, прозаїк, перекладачка, літературний критик. Народилася в селищі Чорноморському (Краснодарський край). Закінчила факультет журналістики МГУ. Авторка чотирьох збірок віршів і роману «Печворк». Лауреатка літературних премій «Тріумф» (2003), «Московський рахунок» (2003). В 2010 році представляла Росію на Х Міжнародному ПЕН-фестивалі в Нью-Йорку. Її вірші перекладені англійською, французькою та китайською мовами. 



Январь

Видишь себя в полный рост, но как будто со стороны, 
со спины. 
Ты идешь, уменьшаясь. Должно быть, ошибка.
Крики с катка заглушаются снежной обшивкой. 
Все времена, как ворота, отворены. 
Как хорошо, как легко обменяться  местами
с горечью кленов безлистных и пригоршней стай 
воробьиных, пока этот снег не растает, 
пока нарастает
тревога, пока тебе внятна и пустота!
Спрячься за деревом, если боишься себя обнаружить
там, где охотники ношу свою волокут
и за  упрямые дула ржавеющих ружей
рыжие псы теребят их и просят за труд.
Прочь удаляйся, фигурка! Одну несвободу —
памяти темной, тугой, ни счастливой, ни злой  —
в силах терпеть я, ныряя то в воздух, то в воду,
то перемешиваясь с землей.
Січень

Бачиш себе на весь зріст, тільки збоку,
глибоко.
Це омана, мабуть: ідучи, малієш нетривко.
Крики з ковзанки так притлумлює сніжна обшивка.
Всі епохи відкрилися, наче око.
Як же хороше й легко тепер махнутися місцем 
з гіркотою кленів безлистих і горобцем
серед зграї, допоки сніг залишається чистим,
чи із тим,
що тобі зрозуміло як пустка і щем!
Стань за стовбур, якщо твоє серце боїться
бути впізнаним, де мисливці зі здобиччю крок
уповільнюють; за запеклі іржаві рушниці
пси руді їх термосять – просять за працю шматок.
Віддаляйся ж, фігурко! Тільки одну несвободу – 
струми пам’яті темні, тугі, ні щасливі, ні злі –
можу стерпіти я, пірнувши в повітря чи в воду,
чи потопаючи у землі. 


* * *

ни ты ни воздух сбившийся ночной
не знали что со мной
исчез охотник выпорхнул фазан
всей правды не сказав
ни я ни конь в дымящемся пальто
что улицей пустынной проскакал
ни лампы сберегающий накал
не знаем где мы кто
но если срезать лишние слои
культуру кожу слова кожуру
мы попадём в безумную игру
не помня что умру
* * *

ані ти ні зім’яте повітря нічне
зовсім не зрозуміли мене
зник мисливець одначе фазан повернувсь
не сказавши всю правду чомусь
ані я ані кінь в задимілім пальті
що безлюдною площею біг
ані лампа що жар береже для своїх
ще не знаємо себе в житті
а проте коли зрізати зайві шари
шкірку слова культуру кору
ми потрапимо в найбожевільнішу гру
не пригадуючи що помру


* * *

скрывая технику письма от тех кто
реалистичен и здоров
все дальше в лес невысказанных текстов
где больше дров

там жить нельзя но просто заблудиться
среди закрученных стволов
там длиннолицей узкою лисицей
в капкане слов

в снегу обугленном февральски-ржавом
ты лижешь кровь и жесть
вот там со всем голодным правом
ты есть
* * *

приховуючи шлях письма бо втік з тих
хто добрий реаліст
все далі в ліс невимовлених текстів
все далі в ліс

там жити зась та легко заблукати
якщо туди забрів
там язиком вузького лисеняти
в капкані слів

де сніг лютневий звуглений іржавий
облизуєш своє
криваве там з усім голодним правом 
ти є


Развернутая формула любви

любовь ты соковыжималка
давильня а тебе не жалко
нас дожимать любовь
ведь люди мы не апельсины
нас травят образы-токсины
твои любовь

любовь ты плоть на сковородке
ты вонь и голова селедки 
всё ты любовь
ты режешь зрительные нервы
как ржавой бритвой Питер первый
рвал бороды любовь

отвага экспрессионистов
лишь слабый жест когда неистов
твой гнев любовь
отчаянье сухая ярость
бор обессиленный как старость
всё это ты любовь

меж указательным и средним
экзема бледная и бредни
обманщика любовь
мигрень и тошнота и спазмы
ходьба по краю без боязни
паденье в смерть любовь

на эль беспомощность на ю же
еще прекраснее и хуже
не сад де Сад любовь
пытка отсутствием подкладкой
из пустоты тут без оглядки
бежать но смерчь-любовь

дворцы швыряет и корыта
когда все клапаны закрыты
внутри рванет любовь 
и точно псы остатки пира
мы подберем осколки мира
в твоей пыли любовь
Розгорнута формула любові

любове – чавиш всіх без згоди
давильне а тобі не шкода
ущент давити нас 
таж люди ми не апельсини
і труять видива-токсини
твої любове нас

в любові сморід оселедця
плоть на пательні теж здається
усе любове ти
як розтин нерва зорового
в кіно Луїса й Сальвадора
любове справді ти

відвага експресіоніста
це кволий жест як особисто
любове мстишся ти
безживна лютість безнадія
глуха як тільки старість вміє
і ще любове ти

немов екзема чи пухлина
між пальців і балаканина
пройдисвіта любов
мігрень нудота і судоми
хоробрі кроки в невідоме
падіння в смерть любов

на ель безпомічність на ю же
і гірше і чудово дуже
не сад де Сад любов
відсутність милого тортури
із пустки геть біжиш похмуро
притьмом та смерч-любов

штормить в палаці і в кориті
коли всі клапани закриті
тоді любов рвоне
і наче пси після обіду
підберемо уламки світу 
кохання навісне


* * *

я давно работаю легкими я давно
но ещё никому не успела я никому
как играть в осеннее домино
с обле-телом своим на кону
по сухому золоту зря по сухому зря
меж решётками под подозрением фонаря
я бегу уроженка вчерашнего сентября
в зоне октября
* * *

я давно працюю легенями я давно
але ще нікому я не встигла нікому
як зіграти в осені доміно
з обле-тілом своїм зникомим
на кону по сухому золоту я дарма
маю дар за ґрати в ліхтарне мрево
прослизнути уродженка вереснева
де жовтнева тюрма


бабочка\человек

бабочка заполошная между рамами как человек
между водой и воздухом с сердцем склоненным влево
то ли лицом и ребрами резать воду не поднимая век
то ли дождаться отлива


искать времена свернутые в ракушке или вернуться домой
обнаружить в холодильнике глобальное потепление от электричества

                                 отключиться
а потом учиться самому самой
разворачивать хрупкие сложенные в ключицах
метелик\людина

метушливий метелик між рам як людина забіг
між водою й повітрям із серцем нахиленим вліво
чи обличчям і ребрами воду різати не піднявши повік
чи дочекатись відпливу

шукати часи згорнуті в мушлю чи вернутися в дім у свій
зауважити в холодильнику потепління глобальне 
від електрики
                                 впасти в дрімоту
а тоді навчатися самому самій
розгортати тендітні вирослі для польоту


Переклала з російської – Наталія Бельченко. Кураторка та редакторка розділу – Маріанна Кіяновська

0 коментарів

Залишити коментар

avatar