Ога, отак сканируешь толпу, и нет-нет и прикинешь: ну чо мы, совсем космонавты улетевлые, или всё те же, кто и в Сорок Пятом?.. не истончала ли кишка.. глазёнки та не повыцвели.. И.. точечку в стихо умеешь Ты поставить, Женечка))
Щодо безвихiдного настрою, дiйсно, картинка змальована однією лише чорною фарбою. На мiй погляд, стилiстикою то дещо схоже на сирiтську пiсню, що має бути заспівана під акомпанемент самотньої мінорної ноти. Ще бодай трішки негативу, і отримаємо пародію на отой жанр. Чи не виникало у Вас саме такого бажання - довести деструктивний настрiй твору до абсолюту?
Вітаю! Поясніть, будь ласка, натяк на "плаахiх русскiх, прєзірающiх украинскага дєдушку-вєтєрана", що читається у мовному протиставленні персонажів, - до чого він отут? Оскільки, вочевидь, дідусь воював у лавах Радянської Армії, то слухав не автентичні українські команди "шикуйсь, струнко!", а спілкувався із командирами та багатонаціональною спільнотою війська тією самою російською, що і мама з дочкою.