29 Березня 2024, 13:24 | Реєстрація | Вхід

«Важливо, щоб вони зазвучали українською»

Дода_ла: pole_55 13 Жовтня 2015 о 09:54 | Категорія: «Інтерв'ю» | Перегляди: 2107
Матеріал підготува_ла: Поліна Городиська | Зображення: www.litcentr.in.ua


Декілька днів тому в Україні почала роботу Komubook - перша платформа краудпаблішингу. На сайті проекту подано перелік кращіх творів культових світових авторів, що їх видання кожен охочий може підтримати внеском у певну суму. Після закінчення збору коштів Komubook друкує книжку й надає примірники усім, хто підтримав її видання. Так, на момент публікації матеріалу, вже зібрано 1200 грн. на видання роману Гантера С. Томпсона «Страх і відраза в Лас-Вегасі» та 1170 грн. на видання роману «Затьмарення» культового американського письменника Філіпа К. Діка.

Старт проекту одразу викликав низку питань та жвавих оговорень. Тож що таке той «краудпаблішинг» та навіщо, які критерії добору текстів та хто в команді проекту, що з ліцензіями й авторським правом та з якими питаннями зіткнулась платформа із самого початку існування, ми дізналися у засновника проекту Komubook, культуролога та есеїста Павла Шведа.


Задум

Для початку, думаю, варто згадати, що я сам страшенно люблю книжки. Всім відома ситуація з перекладами українською зарубіжних авторів, переважна більшість яких досі не видана. І я не говорю про якісь там видання останніх років чи про маловідомих авторів. Йдеться про вже класичні тексти, без яких будь-яка сучасна культура виглядає неповною. Скажімо про «Місіс Делловей» Вірджинії Вулф, яка, я впевнений, вивчається в усіх гуманітарних університетах, можливо, навіть у школах. І таких книжок я можу назвати десятки, якщо не сотні, особливо не напружуючись. 

Звісно, що мене як читача ця ситуація не влаштовувала. Це при тому, що я можу спокійно почитати більшість із цих авторів, скажімо, англійською, але для мене важливо, щоб вони зазвучали саме українською. Тим паче, що більшість українських читачів все таки не настільки добре володіють іншими іноземними мовами, тому по суті вони безальтернативно приречені на російські переклади, якщо все таки хочуть почитати ці книжки.

Звідси виникла ідея свого власного видавництва, яке б взялося хоч якось заповнювати цю пустелю. Але оскільки моїх власних коштів, які я міг у це вкласти, вистачило б ну максимум на п'ять-десять видань, то це ніяк би не зарадило загальній картині. Саме тоді мені і прийшла в голову ідея краудпаблішингу за аналогією з краудфандингом, платформи Komubook, яка б об'єднала зусилля таких самих небайдужих до перекладної літератури людей як я і дозволила спільними зусиллями видати багато цікавих книжок, з виданням яких, до речі, ми й так дуже запізнились.


Критерії добору

Невиданого так багато, що це справді непроста справа. Тому, обираючи тексти, ми вирішили піти перевіреним шляхом і для початку зупинити свій вибір на тих авторах і творах, в якості яких ми були переконані з власного досвіду і які давно хотіли почитати українською. 

Я розумію, що комусь наш вибір не сподобається. В принципі, задовільнити всіх дуже важко, адже літературний смак різниться так само як і будь-який інший смак. Для Komubook ми обираємо авторів, яких можна назвати класиками 20-го століття. Якщо ви знаєте популярну серію Penguin Modern Classics, то це в принципі ті автори, які нас цікавлять. Але їх сотні, одразу все видати не вдасться. 

Ще можу сказати, що як правило ми орієнтуємось в першу чергу на найвідоміший твір певного автора. Тут, знову ж таки, спрацьовує логіка заповнення лакун. Бо якщо тобі не вистачає хліба, то хіба можна думати про еклери?)

Команда

Ми працюємо з такими талановитими перекладачами як Гєник Бєляков, Тарас Бойко, Андрій Рєпа, Наталка Сняданко та іншими. Дизайн обкладинок, а дизайн для мене також крайнє важливий, виконала молода талановита дизайнерка Варвара Перехрест. Імена решти залучених до проекту людей навряд чи багато скажуть читачам, але кому цікаво, я згадую їх усіх поіменно у першому пості в нашому «Блозі» на сайті. Але в першу чергу проект роблю я, інші люди просто допомагають мені з тими чи іншими специфічними завданнями (переклад, редагування, верстка і т.д.). Я кажу це не заради марнославства, насправді це не дуже легка, хоча й приємна ноша.

Права на твори

Можу запевнити, що ми працюємо виключно в легальному полі. Там, де права необхідні, у нас є відповідні домовленості з правовласниками.


Проблемні питання

Доволі складно було налагодити контакти з правовласниками. Як відомо, це не дуже повороткі істоти, а у нас ще й була додаткова складність, що, по суті, окрім ідеї у нас нічого не було. Те, що ми змогли переконати перших правовласників повірити нам, це маленьке чудо. Тепер ситуація простіша, бо коли я пишу список книжок і авторів, про яких ми вже домовилися і яких плануємо видати, інші правовласники починають ставитися до нас з увагою. 

Також було трохи складно знайти хороших перекладачів, бо я до цього з художнім перекладом був знайомий виключно як читач і особливо не звертав увагу на прізвища (окрім класиків). Але й тут мені пощастило. Наприклад, я випадково прочитав переклад Буковського, що був опублікований у «Всесвіті» і таким чином вийшов на чудового молодого перекладача Гєника Бєлякова. Як на мене, Гєник перекладає феноменально, особливо більш молодіжні тексти, де багато сленгу і т.д.. Коли ми познайомились, виявилось, що Гєник вже переклав, що називається, для душі «Голий ланч» Берроуза, так виникла ідея включити і цього автора в наш список. З іншими перекладачами нам також пощастило. Особливо хочу відзначити пана Тараса Бойка, який робить, як на мене, справжні перекладні шедеври. Загалом я схиляюся перед такими людьми, оскільки вони роблять дуже важку працю, по суті вкладають свою душу, за порівняно незначну винагороду. Знаю це з власного досвіду, оскільки трохи сам перекладаю, зокрема зараз чи не вперше пробую свої сили у художньому перекладі з одним хорошим шотландським письменником Александром Троччі, перекладаю його роман «Молодий Адам».

Найактуальнішою проблемою зараз я б назвав те, що поки видання підтримують не так активно, як хотілося б. Але, сподіваюся, це поступово зміниться, коли більше людей дізнається про нас і до проекту буде більше довіри.


Мрії

Наша мрія - змінити поняття нормальності в ситуації з перекладною літературою в Україні. Сьогодні, на жаль, нормальною вважається ситуація, коли перекладів хронічно не вистачає, а кожен вихід більш-менш гучного тексту та автора сприймається як мало не сенсація. Хотілося б дожити до того часу, коли «Улісс» Джойса чи «Місіс Делловей» (як і багато інших вартісних книжок) на полицях книгарень сприйматимуться як данність, а не як неаби-яке досягнення. Своїм проектом ми і прагнемо зробити хоч кілька кроків у напрямку такої нової нормальності.

Розмовляла - Поліна Городиська

0 коментарів

Залишити коментар

avatar