Ларіса Паламарчук «Якщо я стану полтергейстом»
Дата: 17 Серпня 2017 | Категорія: «Поезія» | Перегляди: 1665 | Коментарів: 0
Автор_ка: Лариса Паламарчук (Всі публікації)| Редактор_ка: Євгеній Півень | Зображення: Анна Ютченко
Ларіса Паламарчук — поетеса, прозаїк, викладачка.Переможець та лауреат багатьох Всеукраїнських поетичних фестивалів. Входить до складу журі мистецького фестивалю «Шодуарівська Альтанка». Вчителька зарубіжної літератури в ліцеї № 2 у місті Житомир.
***
краєм
сонце
ходить
осіннє
сонце
примовки
рожеві
сходить з розуму
довго
блукає
жорстким
оминає стовпи
з долонями
цеглинки висмикує
з перехрестя
***
забора высокого дерева
глухие тетери выходят
имитация пересудов
говорит посудный
***
пелюстки
минулого дня
шаром
навздогін
відгомін
двору
***
с ноги на ногу трамвай
депо осеннее
день вырастает
плесенью
периметр скошен
травой обкусан
курс
на север
естественно – вверх
***
якщо я стану полтергейстом
буду
дивитись на ніжки
табуретів
котрі вихваляються
стійким напрямком
на вигин дивану
побачення з тобою
здивоване дзеркало
коридору
намагається зафіксувати
погляд
буду
виглядати з мобільного
буду гратись з кицькою
хапати за вушка
почісувати її брюшко
не буду проситися
у реальність
де чорні
русла
рому
***
«Чудо», – кричали взрослые.
Дети пожимали плечами
Дота
«Чудо», – кричали дети.
Взрослые пожимали плечами
Радуга
На заборе сидела кошка
В ошейнике
Собака мурчала
Не удивительно
Видеть этого никто не мог
Чудо закончилось –
Третья планета стала второй