Михайло Жаржайло «вулиця птолемея» | Публікації | Litcentr
28 Березеня 2017, 21:41 | Реєстрація | Вхід | Умови публікації

Михайло Жаржайло «вулиця птолемея»

Дата публікації: 01 Березеня 2017 о 16:27 | Категорія: «Поезія» | Перегляди: 283 | Коментарів: 0
Автор: Михайло Жаржайло (Всі публікації автора)| Редактор: Євгеній Півень



Михайло Жаржайло – поет, автор збірки «міліція карми», лауреат конкурсу «Смолоскип», учасник кількох поетичних антологій. Друкувався в журналах «ШО», «Воздух», онлайн-часописах «Radar», «Salon Literacki», на порталі «Licentr» та ін. Брав участь у багатьох літературних заходах і фестивалях – «Форум видавців»«Meridian Czernowitz», «Молода республіка поетів», «Гогольfest», «Гоголівка», «De Libertate», «Березневі коти», Мистецький фестиваль «Ї»«Київські Лаври» та ін. Окремі вірші перекладалися польською, німецькою, російською та англійською мовами.




**

кожного дня ми виходимо з дому
з надією знайти повну валізку грошей
необачно залишену кимось біля смітника

перевіряємо цигаркову пачку
що випала з ринви
а раптом закладка

лишаємо по собі паперові усмішки
ці загорнуті кутики вказівників
на згинах вулиць
ці доглянуті нерівності
необачні 
злети колон
кіптяву дахів
ластів'ячі гнізда
гнізда гончарних ос
сажу підвалів

переплутав свисток з равликом
і сопілку з потягом

трамваєм з атен на афини
пробудити море від сну
під солоною лавкою

скульптури зі знятою шкірою
препаровані

часткове затемнення яблука
часткове освітлення губ

прання японського прапора
у холодній воді

перевірити цигаркову пачку
у вузькачах будинку
пред'явіть ваш
дорійський ордер

тут місце є для всіх

перша скульптура дельфіна
на кораловій площі

гіпсовий мозок
ніби жуйка під партою
замість атланта 
зостався тримати
балкон

від каріатиди лишилася
репродуктивна система

бути провидцем означає
бути провокатором

кожного дня прометей
лупає сю скалу
щоб визволити
нас

і за нас він положить
триглавий сервер


°°

вірші без розділових
варення без кісточок

вітряки
льодяники у хворому горлі вітру

тополя каже
я хочу таку ж муфточку з омели
як у сусідки

а сусідка божевільна
по муфті на кожну руку

гніздо криниці порожнє
штахетина
без тютюну

довів до клямки
непромиту бомбілью

осине гніздо
в соломинках
точніше окреме
одноосібне помешкання
у твоїй рурочці

засланий в прозу вірш

сонце лише в підручнику
прогинає донизу
простирадло

а насправді
воно під ковдрою
як заметений курган

або ви тримаєте книжку
догори ногами


°*

дехто
вельможно наближений
до абсолюту
так грішив
за чистоту матерії
що довів справу до кінця

перший усесвіт складається винятково з нігтів
а другий винятково з волосся

у першому
нігті пересуваються нігтями їдять нігті 
розмовляють на нігтях
але ніхто не підозрює 
про існування кутикули

а в другому
волосся тече волоссям 
купує волосся волоссям їздить
і нічого не знає про голову


вулиця птолемея

атланти попід стінами стоять 
з астролябіями в руках 
каріатиди з косами 
заплетені в короваї 
мармурова тінейджерка 
з блакитними тінями 
в гіпсових навушниках 
вештається карнизом 

десять років по тому 
вона вже малого сина в шортиках 
веде попісяти на замерзлому квітнику 
колишня назва купідона 
теперішня прометея 

люди для нього сонце 
все решта земля 

ще тридцять сім років по тому 
він батько нареченої 
змалечку в нього 
руки з жовтка 
ці всі роки по весні 
заспиртовував 
хвостики пікачу 

ось він зараз у дерев'яній 
таксофонній будці 
з пляшкою вранішнього кефіру 

вдає що жовтого князя 
видзвонює по жовтих сторінках 
а натовп на вулиці як рана спікся 
коси посіклись 

гукають усі до нього 
де твоя чашка петре 
де кружка 
де горня твоє 

нарешті на вулицю 
виходить мати нареченої 
виносить японський прапор 
з-під молодят 

і сонце обертається 
навколо зими 
усе ще обертається 
навколо


РІКАСНU МЕРТВОГО ГЕНЕРАЛА

зірвані нігті над "і"
розбита таріль над "й"
мій корабель у взутті річковім
розташовую буквою "ґ"

цей хвостик мені надає
перевагу в бою
не поцілить ворог
що має іншу абетку
приблуда з іншого світу коміксів
та й узагалі з будь-якого іншого світу

зозуля робить кидки над "ї"

перш ніж побігти в сад
потрібно вдягатися

ти спочатку праву штанину вдягни
вона від бога
а ліву не одягай
вона від лукавого

сартром ступаєш
п'ять кущів безалкогольного вікна
сім небилиць

госпел немов готель
все просто
натискаєш оці кнопки на кущах
і ждеш поки вони не почервоніють

на черешні
прибитий до стовбура
відкинутий хвіст пікачу


°°°°

бабуся привезла з міста
солодкі трубочки

починаю їсти
аж бачу
у трубочках
замість повидла
мертві оси

кажу про це їй

а дід лежить у сусідній кімнаті
наче холодна відсиріла мапа
в сувої

а потім мої руки як і руки 
чоловіків із селища
виносять його наче
телескоп у чохлі

роблять по ковтку

може ти подивитися хочеш
хочеш
тримай 
подивись


°°

вулиця що носить ім'я 
всесвітньо відомого скульптора
не містить у собі
ані жодної скульптури
авторства цього скульптора
ані скульптури взагалі

його роботи
визначаються динамізмом
лаконічністю композиції й форми
він запровадив у скульптуру поліхромію
увігнутість і отвір
як виражальні елементи скульптури
синтетичні об'ємні рухомі конструкції
одним з перших використовував експресивні можливості 
нульової наскрізної форми

таким чином порожнини утворені скульптурою
за своїм значенням домінують
над твердою матерією

саме тому цю вулицю можна назвати
зовнішнім проявом
його робіт

цей порожній простір між рядом будинків
відкриває вид на все місто
ці клаптики повітря між гілками
птахами автомобілями
це повітря у пішоходах
у рукавах пуховика
що сушиться на балконі
вакантне місце у залишених
байкерських рукавичках
нутрощі стічних рур
магазини з розчахнутими дверима
ніші у яких потоплено вікна
і перстні повітря навколо клавіш 
кодового замка

до речі
біля школи на розі
нещодавно поставили чергову статую матінки
божої
котрих уже не злічити
в цьому місті

але вважаймо
що ця статуя стосується
іншої вулиці

грудень 2016 – лютий 2017



Кількість переглядів: 283 | | Рейтинг: 4.5/8

0 коментів

Залишити коментар

avatar