Дмитро Лазуткін «Лабораторна робота»
Дата: 26 Січня 2017 | Категорія: «Поезія» | Перегляди: 2233 | Коментарів: 0
Автор_ка: Дмитро Лазуткін (Всі публікації)| Редактор_ка: Сергій Cтойко | Зображення: www.textures.com
Дмитро Лазуткін – поет, журналіст, перекладач, телевезійний ведучий. Автор книг: «Дахи» , «Солодощі для плазунів» , «Паприка грез», «набиті травою священні корови» , «Бензин» , «Добрі пісні про поганих дівчат», «Колядки і вальси», «Червона книга».
Лауреат літературних премій «Смолоскип», «Гранослов», «Культреванш», «Благовіст», «Літературний Олімп», «Русская премия», «Співдружність дебютів» (Таджикістан). Стипендіат програми Міністерства культури Польщі GaudePolonia (2004).
Чемпіон України зі слему, переможець слемів видавництва «Смолоскип» і фестивалю «Березневі коти». На міжнародному фестивалі «Порядок слів» у Мінську здобув титул Короля поетів. Автор пісень гурту «Козак систем».
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА
вітаємо вас шановні гості
так сталося що нафти у нас немає
тому все що вам треба
ми можемо відати кров’ю
крові у нас вродило вдосталь
кров – наша національна валюта
бо чим нам розплачуватися ще
кров – наша національна ідея
бо стрімко згортається і тече у сиру землю
з крові наші автобуси
з крові наші верстати
наші жінки найкращі – з крові і молока
кров можна смоктати шприцами
а можна насосом качати
з відданістю вампіра
з впевненістю бика
як виявилося вишивати на рушникові теж треба кров’ю
бо інакше стежини долі заплутаються ніби студенти-хіміки
на лабораторній роботі з вступу до неорганіки
не треба
підробляти кров -
це заборонено законом
а пити – скільки влізе
(вільний доступ до 23-00
у всіх супермаркетах країни)
кров – міцна мов ранкова кава
кров дешева як ніколи
кров солодка і кров солона
кров у зручній упаковці
українського солдата
у нас навіть любов найлегше римується з нею
кров – любов
кров – любов
кров – любов
хоч до нестями
хоч на одну ніч
все одно
любов і кров -
хоч залийся
на крові наша віра
на крові наша надія
наші провини і наша відданість холодній зброї
тому шановні гості
не соромтеся сідайте
беріть пластикові стаканчики
вмикайте улюблену музику
україна – золота рибка
у чорній венозній воді
КОНТУЖЕНИЙ
сапери двічі не помиляються
говорив мій знайомий художник
я жодного разу не схибив
інакше б я тут не стояв
і починає розповідати
як розібрався з тим замінованим уазиком
каже нам потрібен був транспорт
щоб вивозити поранених переважно важких
а контузило мене вже під час мінометного обстрілу
коли я був під щастям
в ногах шість осколків засіли
але найгірше те що почав втрачати зір
відправили до києва
після двох операцій стало краще
декого він навіть впізнає
часом з диму і густого туману
з’являються зовсім несподівані люди
кричать до нього беззвучно
у них дірки замість ротів
і очі як у риб
на ранок він бачить все чорно-білим
жаліється що не може більше бути художником
бо не розрізняє кольорів
його дружина каже: не слухайте це він навмисно так говорить
я знаю - він знову на війну хоче
але сапери двічі не помиляються
ПТАШКА
ця пташка зустріла смерть
у суцільній темряві
я вирив їй могилу
військовим ножем
потім ти попросила притоптати землю
і я притоптав
згори накидав кори
цієї ж ночі
через вимкнуту електрику
зупинився соціальний ліфт
почався дощ –
і зачинилося вікно можливостей
час читати джойса з випадкового місця
час вдивлятися у листопад
у кожен листок окремо
і відбиватися у світлі
котре виїсть нас до кісток