коні на лані (ковила і полин)
Дата: 09 Грудня 2014 | Категорія: «Медитативна лірика» | Перегляди: 1060 | Коментарів: 0
Автор_ка: ігор мітров (Всі публікації)| Редактор_ка: так | Зображення: можна
коні на лані
(ковила і полин)
полин із руки
виростає
гіркий
коріння м'яти
підковами м'ятої
підковою топченої
ніби на щастя
теплих коней
білі зуби
пара з вуст
вузд невблаганність
і бога дальність
і бігу марність
лиш тут осягнути
вбачивши нутрощі
вітря
згасна над урвищем
ватра
трохи надірвеш хіба що
спину весни
спину коня
старого як *kon
канун і кінець
полин і чебрець
і м'ята
і пам'яті
пагони
ламані
батогом погнавши
весну
коня
погнавши
прогнив шовк
білизни зеленої
полин
з простирадла
і м'ята
з пам'яті
пахне пальцями
бога невблаганого
трава з подушки зросла
триває найдовша
весна
не спить
не спинить
на спині несе
полин
простирадло
підкова
ковилою заросте
копитом затопчеться
пам'ять ланів
богом заточиться