квітка | Публікації | Litcentr
29 Березня 2024, 01:51 | Реєстрація | Вхід

квітка

Дата: 15 Липня 2015 | Категорія: «Верлібр» | Перегляди: 1509 | Коментарів: 0
Автор_ка: Маргарита Ротко (Всі публікації)

квітка
м’ясом дотлілим
язики напинає
наче блакитний натовп
тих що із шибениць
пишуть листи нам


скринька набрякла
квітка
втратила руки


тоскна скрипалька
млосно веде мотузку
шию стискати


стаккато боляче
це – твої руки вбивце


глухонімі та сліпі батогами
рани-подряпини мастять
м’яса бажаючи
це твої слуги
це твої слово одяг
це твоя втеча
у хибно-небесне 
де досі малюють страту
тихі художники
це – твої руки
це – твої руки вбивце


так воно – віщеє
чи навіщує
чи повернеться в дим бо
в нім – смітники
смітники замість серця
палять червоні мітли
чи двірників
чи пустельників джиннів
що відтинають коси
жовтих наложниць


червоне на жовтім…
о чорнобривцю
луснеш


лусне ця квітка
лусне зсередини
на тисячі образ на
млу тарганів що їх виліпить глина
з шерхлої люті сталі
тисячі ти
аж їм світу не вистачить
так воно вбивце буде –
вийдеш із квітки –
і вимруть всі квіти
чорне на жовтім чорнім…


о безголові гатять в барабани –
рветься гнійне ошмаття
о без’язикі знімотнюють дзвони –
гучно мовчать руїни
о мінотаври
скривавлені стіни
спрагою розтинають –
стіни сердець
що ти виїв не знаючи
як то – тримати серце


натовп із шибениць
пише листи нам
скринька не втрима лусне


небо нам пише
каміння опірене
та вогняні комети


квітка нам пише
вуста і роз’юшені 
голови –
чорні стебла
вже не тримають


зі склянки розбитої
виє глибоке море –
чи батогом чи ножем чи мотузкою
ти йому голос стратиш?



0 коментів

Залишити коментар

avatar