Круки
Дата: 28 Лютого 2015 | Категорія: «Вибір редакції» | Перегляди: 1069 | Коментарів: 0
Автор_ка: Антон Полунін (Всі публікації)| Редактор_ка: так
Але пішли на кручу
Пити багато коньяку
І писати вірші
Спинами і грудьми
Відбивати проміння вересу
За нами тяглося місто
Мов гусінь що ми
один з нас
Роздушив пальцями
Жовтими від тютюну
Комашиної крові
Кульбаб
За нами були завойовники і вигнанці
Жовта курява степових і пустельних трактів
Бульдозери стерв'ятники лошаки
Кольору торішньої глиці
Молодої смоли
Так сиділи на кручі
Так писали кожен у свій блокнот
Їли хліб з річковим піском
Ластовинням
Сутінком
В кого була мати
Той не мав матері
Казав один з нас
Хто народив
Навіки стратив людяність
Відказував інший
Чи справді
Хіба не жаль нам любистку і гусені
Нам не жаль
Хіба нам не шкода жінки
Не шкода
Шкода міської ночі
Даремного лету ластівок плину риб
дуже шкода себе
Хочеться грати в карти
В підвалі костьолу
В тремкім електричнім полум'ї
Лишаючи на столі паперові гроші
Годинники і прикраси
Хочеться бігти назустріч сарані
Що хмарою насувається з півдня
І гризти коріння
І м'яти траву
Спльовуючи в пил гіркоту
Крук пролітає над полем
І поле є крук
Ми сидимо на кручі
І ми круча
Мамо
Він лежав на вологій землі
Він застудиться
Ні він картяр і спекулянт
Він програв материн годинник
І виграв десятирічну дівчинку
Він помре від сухот
Чи стече комашиною кров'ю
Нахромившмсь на промінь вересу
І в нас ще багато коньяку
Але скільки
Багато папороті й любистку
Скільки
Також є ми
Себто я або ти
Але скільки
Нас де наше ймення
Наші матері
Дві чи одна
Де роздушена гусінь
Досі повзе
Залишаючи жовте
На жовтій долоні
Де ти або я
На стернистій землі
Непізнаний
Непізнаний
Харру!