Остигає вогка неприступність порожніх кімнат | Публікації | Litcentr
29 Березня 2024, 06:47 | Реєстрація | Вхід

Остигає вогка неприступність порожніх кімнат

Дата: 16 Січня 2015 | Категорія: «Універсальна лірика» | Перегляди: 643 | Коментарів: 0
Автор_ка: tanay (Всі публікації)| Редактор_ка: так | Зображення: можна

Остигає вогка неприступність порожніх кімнат,

І бетон неуміло тримає зимову облогу.

Ми лишаємось тут у чеканні непроханих свят,

Доки сонне тепло ще лежить під розбитим порогом.

 

І, хоч кожен із нас безперечно й нестерпно один,

Заховай цю самотність в заплетину наших долоней.

Нам шалено щастить не дізнатись останніх новин

І дивитись, як сніг укриває брудне підвіконня.

 

Нам щастить визнавати за радість цю тишу із тиш

І тлумачити шум батарей, наче сни чи пророцтва,

І вслухатись в надламаний шепіт безлюдних горищ,

І на пару вдихати повітря солодке і гостре.

 

Це непрохане щастя, просте, наче вранішній хліб,

Промениться грудневого сонця жовтавим окрайцем,

І на вимоклих ребрах брудних і задимлених шиб

Розквітає відбиток твоїх тонкокреслених пальців.

 

І колони морозного диму не втримують неф

Обважнілого неба, і круг спорожнілого міста

Наростає мовчання - повільно, мов кільця дерев,

І жалобної білості сніг залишається чистим.

 



0 коментів

Залишити коментар

avatar