18 Грудня 2017, 09:11 | Реєстрація | Вхід

Вірші Тадеуша Слів’яка в перекладах українською

29 Листопада 2017 о 23:13 | Категорія: «Світова поезія українською» | Переклад: Кирило Поліщук | Перегляди: 453


Тадеуш Слів’як (Tadeusz Śliwiak) – польський поет, перекладач, актор. Народився у Львові. Емігрував до Польщі після Другої світової війни. Навчався на медичному факультеті у Варшаві, в Академії фізичного виховання у Вроцлаві, але закінчив лише Краківську вищу акторську школу. У Кракові розпочав акторську діяльність. Працював на телебаченні, у редакціях журналів.   

Як поет дебютував у 19 років, а перша збірка «Астролябія з соснового дерева» побачила світ, коли Тадеушу було 25. Із того часу опублікував близько 30 книжок. Лауреат кількох престижних літературних премій. 



Buty

Wróciły z wojny
mego ojca buty
skóra twarda spękana
i rozpruta w szwach
 
A gdzie nogi – spytałem
a gdzie nogawice
gdzie onuce wojskowe
gdzie obcasów stuk?

Ale buty milczały
wywaliły języki
dysząc w progu domu
zlizywały krew
Чоботи

Повернулися з війни
батькові чоботи
тверда шкіра потріскалась
і розійшлася по швах

А де ноги – запитав
де штанини
де онучі
де стукіт підборів?

Але чоботи мовчали
вивалили язики
дихали на порозі
злизували кров


Drugi brzeg

Przyszedł do mnie w skórzanej kurtce i powiedział
że wszystkie mosty są jego
mosty samobójców i przemytników
mosty porwane przez wodę
i te wysadzone w powietrze i klęczące w rzece
ileż to napodróżowałem się mostami - mówił
drugi brzeg rzeki zawsze był piękniejszy
kiedyś wszedłem na most
i musiałem zawrócić
ten most stał w Awinionie
nad rzeką Rodan
prawdę mówiąc była to połowa mostu
mostu tańczących na moście
nie wiem skąd we mnie ta słabość do mostów
może stąd że na nich spotykałem ludzi
podobnych do mnie
kiedy szli w moją stronę
ku swojemu brzegowi
Другий берег

Прийшов до мене у шкірянці і розповів
що всі мости належать йому
мости самогубців і контрабандистів
мости викрадені водою
висаджені в повітря і по коліна в річці
скільки подорожував мостами  – сказав
другий берег річки завжди був красивіший
колись вийшов на міст
і мусив вертатись
той міст стояв в Авіньйоні
через річку Рона
правду кажучи то була половина моста
моста танцюючих на мосту 
не знаю звідки в мені ця слабкість до мостів
може все через те, що на них зустрічав людей
схожих на мене
коли вони йшли у мій бік
до свого берега


Anioł z tytoniowego dymu

Palisz już trzeciego papierosa
nad twoją głową unosi się anioł
z tytoniowego dymu
Wiem, gniewasz się na mnie
więc powiedz mi coś do słuchu
zaklnij szpetnie – ale nie milcz
zimno mi od twojej obcości
czy będziemy tu siedzieć
tak do końca świata?
Las patrzy na nas
jak na swoje zwierzęta
krzyknął jakiś ptak
księżyc już chodzi po niebie
natura zachowuje się godnie
nie zauważa nas
Янгол із тютюнового диму

Палиш уже третю цигарку
над головою звивається янгол 
із тютюнового диму
Знаю, що злишся на мене
скажи мені щось
хоч вилай мене – але не мовчи
холодно так від твоєї відчуженості
будемо так сидіти
аж до кінця світу?
Дивиться ліс на нас
як на своїх звірів
птах якийсь закричав
місяць вже бродить по небу
природа поводиться пристойно
і не зважає на нас


* * *

z wszystkich domowych sprzętów
najmniej wdzięczne jest lustro
im dłużej cię zna
tym szpetniej mówi o tobie
a już najgorsze jest to
że zamiast siedzieć cicho
raz po raz powtarza
to swoje maniakalne słówko:
"prawda, prawda, prawda"
i coraz częściej przypomina
jakieś nieznane drzwi
za którymi ciemno
* * *

серед усіх побутових речей
найменш вдячним є дзеркало
чим довше тебе знає
тим огидніші речі про тебе говорить
а найгірше те 
що замість того аби сидіти тихо
повторює знову і знову
своє маніакальне слівце: 
«правда, правда, правда»
і щораз більше нагадує
якісь невідомі двері
за якими темрява


* * *

Mieszkam we Lwowie
tu się urodziłem
wyjeżdżam stąd czasem
nawet dość daleko
do innych dzielnic świata
na przykład do Krakowa
do Liege albo do Buenos Aires
ale mieszkam we Lwowie
chociaż nieobecny
lecz nie z mojej winy
więc to Lwów mieszka we mnie
* * *

Живу у Львові
тут народився
часом виїжджаю
навіть досить далеко
до інших частин світу
наприклад до Кракова
до Льєжа чи Буенос-Айреса
але живу у Львові
хоча і відсутній
але не з моєї вини
значить це Львів мешкає в мені


* * *

Lwów mieszka we mnie
jego ulice
to najpiękniejsze wersety poezji
* * *

Львів мешкає в мені
його вулиці –
це найпрекрасніша поезія


* * *

zobacz jak zmalał nasz odległy dom
niewiele większy już od gdańskiej szafy
kiedy go weźmiesz na spytki - usłyszysz
jak skrzypi jego stare drewno
jak podłodze dokuczają dreszcze
w kredensach cicho brzęczą filigrany
szmery chowają się po kątach
zegary rozsypują swoje suche ziarna
i drażniąc wieczność
maszerują w miejscu
czy dostrzegasz nasze w tym domu dzieciństwo
głęboko utopione w lustrach?
* * *

подивись як змалів далекий наш дім
не набагато більший за ґданську шафу
коли допитаєш його – почуєш
як скрипить його старе дерево
як докучає підлозі дрижання
у шафах тихо дзвенять келихи
шуми ховають по кутах
годинники сіють сухі свої зерна
і дражнять вічність
марширують на місці
чи бачите ви в тому домі наше дитинство
що потонуло у глибоких дзеркалах?


Klucz

Przetrwał mój dom
z czerwonej cegły
w gęstym lesie dymów wysokich
przetrwał mój dom
z dziurami w murze
oblepiony listami rozstrzelanych
przetrwał mój dom
czerwony jak pamięć
boję się tam powrócić
obchodzę go dookoła
ilekroć sięgnę do kieszeni
po tytoń
po ziarno dla ptaków
zawsze znajduję
klucz do bramy
od bramy mojego czerwonego domu
wrzucałem go do wody
ciskałem go do ognia
zakopywałem w ziemi
 
wracał i mówił
jestem twoim sercem
Ключ

Вистояв мій дім
із червоної цегли
у густому лісі диму високого
вистояв мій дім
із дірами у стіні
обліплений розстрільними списками
вистояв мій дім
червоний як пам’ять
боюся вертатись туди
блукаю довкола
коли шукаю в кишені
тютюн
зерно для птахів
завжди знаходжу
ключ від воріт
від брами мого червоного дому
кидав його у воду
жбурляв його у вогонь
закопував його в землю

він вертався і промовляв
я твоє серце

З польської переклав – Кирило Поліщук. Куратор та редактор роздіду – Олег Коцарев


Кирило Поліщук – поет, прозаїк, перекладач, координатор проекту «Міст» (електронні антології). Лауреат кількох літературних премій та конкурсів, зокрема Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара (2017), «Смолоскип» (2016), Корнейчуковської премії (2015). Фіналіст перекладацької премії «Метафора» (2016).

0 коментарів

Залишити коментар

avatar