Переклади віршів Еуґеніуша Ткачишина-Дицького
Категорія: «Світова поезія українською» | Переклад: Богдан Горват | Перегляди: 1927
Еуґеніуш Ткачишин-Дицький (Eugeniusz Tkaczyszyn-Dycki) - польський поет.
Найбільшим досягненням Евґеніуша Ткачишина-Дицького вважають отримання 2009 року Nike – найпрестижнішої літературної премії у Польщі за збірку віршів «Пісня про залежності й узалежнення», яка свого часу викликала шок серед консервативно налаштованої літературної еліти Польщі.
Гнучкий і мелодійний стиль виділяє Ткачишина-Дицького з-поміж інших поетів. Граючись словами, постмодерніст легко виходить за рамки жорсткої польської граматики. Цікавою особливістю його віршів є суміш української та польської мов – поет народився та виріс у містечку Любачеві, на прикордонні двох країн.
«Чистий, особливий голос», – так відгукуються про мелодійний ритм його віршів критики.
Від 1990 року видав 14 поетичних збірок. Двічі був лауреатом Літературної премії Ґдині. Також є автором книги малої прози «Запліччя», друкувався у журналі «Креси». Одинак. Не веде блогу. Не має веб-сайту. Дуже рідко погоджується на зустрічі з читачами. Досі не дав жодного інтерв’ю!
Наразі живе у Варшаві, є улюбленцем польських рецензентів і критиків, які називають його Ружевичем свого покоління.
Вірші Ткачишина-Дицького перекладені англійською, німецькою, італійською, російською, словенською, українською мовами.
Eugeniusz Tkaczyszyn-Dycki
З книги «Коханка Норвіда» | Переклав Богдан Горват
Джерело: Tkaczyszyn-Dycki, Eugeniusz. Kochanka Norwida. – Biuro Literackie. Wrocław, 2014 – 5-12 s.
І. Пісня про депортаціїя прокинувся вночі і відкривправду котрої не хотівзнати: що це не мої віршіхоч я і встиг прокрастисядо шкільних підручників і постарітице не моє місцемоє місце у Вільці Кровіцькійу сусідній Боровій Горізвідки вивезли мою матір на совєцькуУкраїну та вона їм утеклаІІ.адже стверджено і підтвердженощо поезія мусить опиратисяперед усім отже не піддаватисярозумінню й осягненнюяк то моя матір яку вивезлипотім вдруге в 1947 роціщоб не створювала більшезагрози але про це прочитаєшсобі в одній примітців моєму найістотнішому віршіІІІ. Груденщинамою матір вивезли на совєцькуУкраїну та вона їм втеклане без допомоги двоюрідних братівпольських хлопців з АК що не зрадилиїї вивезли потім вдругеа на спустошеній знеможенійбатьківщині Груденщині зведенозгодом гарненький костелик (ніколиу ньому не був) це не моє місцемоє місце у польщизніІV.гарненький гарненький костеликпосеред давнього уніатськогообійстя але ніколи у ньомуя не буду у себе (хоч і написав бувбагато віршів) це не моє місцемоє місце з того боку з матір'юя прокинувся вночі і відкрив для себеправду котрої не хотівзнати: моє місцеу польщизні неначе у костеликуV.гарненький гарненький костеликпосеред давнього уніатськогообійстя але ніколи у ньомуя не буду у себе хоч я вже встигпрокрастися до шкільнихпідручників і постаріти це немоє місце (на думку панаЧекальського) моє місцеу транспорті з того бокуз матір'ю у вагоні з худобоюVІ. Плачматір вивезли потім вдругеїї не можна було не вивезтиз Груденщини у Боровій Горізвідки бабуся годувала й допомагалаукраїнським солдатам (щоправда завждипід покровом ночі) закінчитисьце мало якнайгірше для жінки і дочкирізуна закінчитися мало іще гіршедля онука різунівкотрий зрадив але про це так самопрочитаєш собі в одній примітців моєму найтемнішому віршіVІІ.отже зрадив хоча й паломничавна святу могилу отця МихайлаВербицького у Млинах (щоправда завждипід покровом листопадової ночі)і біля неї вимовляв словамолитви не пам'ятаю ниніпро що молився у Млинах (щоправда завждиза відсутності сполонізованогоойца) але досі не можу забутиплачу моєї матері над тією могилоюVІІІ.я прокинувся вночіі відкрив правдукотрої не хотів знатимоє місцеабо в польщизні (неначев костелику) або в вагонітобто з того боку з матір'юу вагоні з худобою хоч і не знаюкуди б я мав забиратисяпан Чекальський очевидно це знає
Богдан Горват – викладач КНУ ім. Тараса Шевченка. Цікавиться сучасною літературою і вивченням іноземних мов. Перекладає з арабської, польської, англійської та іспанської. Раніше переклади не публікувалися. Пригоди Богдана з польською культурою почалися ще років 6 тому. Тоді він був співзасновником і редактором порталу ukrpol.net, проекту який здобув широке коло читачів, але який довелося закрити у 2013. Подана добірка брала участь у конкурсі "metaphora", але не отримала нагороди.