28 Березня 2024, 13:31 | Реєстрація | Вхід

Вірші Андрія Голоско в перекладах Ґаліни Римбу

Категорія: «Переклади укр/рос» | Переклад: Ґаліна Римбу | Перегляди: 3553


мокрі і розібрані

1

ризик прочитати заповітне росте
слова вбирають більше ніж
боксерські рукавиці
ніколи не бачив щоб люди
падали
оттак на місці


2

черевики їхні були видимо
великі
ще пам’яттю – як день виходу із в’язниці
коли дерево розмітав вітер

коли посторонь кров

невідомо скільки довго
заливала це обличчя
помітно відрізняла зір
струміла розігріта
вниз
--
саме так виглядають ноги під час бігу


3

місця проходження марні
це те чого можна навчити

море   що
складалося з початками
як то сини у трапезній
наче холодніючи
втім довго продовжуючись

яблука і яблуні:
втеча подвір’я на відстань

і живіт гудів ніяково
дельфін
але ж не розливати мені перед
ним воду


4

патетика зникнення
приголомшує
колір дерева дужчий
понад зеленими частинами води

пташки що літають стиском
кулака
--
що ж в тебе є щоб любити небо


5

сила хрестів наче ж в рухомості
позмінно на живому

не вдарить носоріг якого
позбавили опори (його кривда ширяє)
у перевертаннях інтернату:
вода що протікає мимо ковтка

будова що
зрозуміти лише по куртках

дощ не завершувався


6

складені секундоміри
інтелегентності
поперед сонмом у знахідках
чи є океан під водою
де вісь вибираючи
мокре й мокре
ніби для згортання себе ж


7

лист альбатроса над
кінотеатром вторив штрихам
навпроти що покидали вікна

в розваленій спальні
діти не боячись батьків сідали
м о к р і  і  р о з і б р а н і
відбиваючи пропорційний зріст в
лінзі фотографа якого вони
ніколи не побачать


8

мовчання худоби звідусюди
гора лиш попередник вікна
час тихо дуріє в руках
монаха що намагається
пояснити швидкість


9

сьогодні я переміг вірші
спіткавши старого у обрії вовка
в обісті залишив він зібраний хмиз
самотній
як око
Тома Йорка


10

дорога звужується до одного
ліс вирубаний в своїй суті
набіги вітру в грабунку
лісника
моє останнє улюблене життя
мокрые и раздетые

1

риск прочитать заветное растёт
слова вбирают больше чем
боксёрские перчатки
никогда не видел чтобы люди
падали
вот так на месте


2

ботинки их были видимо
велики
еще памятью — как день выхода из тюрьмы
когда дерево разметал ветер

когда по сторонам кровь

неизвестно сколько долго
заливала это лицо
отличала зрение
струилась разогретая
вниз
именно так выглядят ноги во время бега


3

места следования напрасны
это то чему можно научить

море  что
складывалось с началами
как бы сыновья в трапезной
будто холоднея
впрочем долго продолжаясь

яблоки и яблони:
бегство двора на расстояние

и живот гудел неловко
дельфин
но ведь не разливать мне перед ним
воду


4

патетика исчезновения
поражает
цвет дерева сильнее
над зелёными частями воды

птички что летают сжатием
кулака

что же у тебя есть чтобы любить небо


5

сила крестов она же в подвижности
посменно на живом

не ударит носорог которого
лишили опоры (его обида парит)
в переворачиваниях интерната:
вода протекающая мимо глотка

стройка которую
понять только по курткам

дождь не заканчивался


6

сложенные секундомеры
интеллигентности
впереди сонмов в находках
есть ли океан под водой
где ось выбирая
мокрое и мокрое
будто для свёртывания себя же


7

письмо альбатроса над
кинотеатром вторило штрихам
напротив что оставляли окна

в разваленной спальне
дети не боясь родителей садились
мокрые и раздетые
отражая пропорциональный рост в 
линзе фотографа которого они
никогда не увидят


8

молчание скота отовсюду 
гора лишь предшественник окна
время тихо безумствует в руках
монаха что пытается
объяснить скорость


9

сегодня я победил стихи
повстречав старого в горизонте волка
на подворье оставил он собранный хворост
одинокий
как глаз
Тома Йорка


10

дорога сужается к одному
лес вырубленный в своей сути
набеги ветра в грабеже
лесника
моя последняя любимая жизнь

Переклад з української — Ґаліни Римбу. Куратор та редактор розділу — Дмитро Кузьмін



Ґаліна Римбу народилася у 1990 році в Омську. Громадська діячка, поетка, філософиня, критикиня. Випускниця Літературного інституту ім. Ґорького. Магістрантка Європейського університету в Санкт-Петербурзі за напрямом соціально-політична філософія (2015-2016). Викладачка у Санкт-Петербурзькій Школі Нового Кіно. Соорганізаторка незалежних відкритих семінарів, присвячених феміністичній літературі та теорії під назвою «Ф-письмо» . Кураторка Міжнародної поетичної премії імені Аркадія Драгомощенка.

Вірші перекладалися англійською, німецькою, нідерландською, італійською, латвійською, швецькою, українською та польською мовами. Авторка поетичних збірок «Передвижное пространство переворота» (Москва, «АРГО-РИСК», 2014), «White bread» (Нью-Йорк, After Hours LTD, 2016), «Время земли» (Харків, «kntxt», 2018), «Kosmiskais prospekts» (Озолнієкі, Literature Without Borders, 2018), «Жизнь в пространстве» (Москва, «Новое литературное обозрение», 2018). 

Учасниця міжнародних проектів, конференцій і фестивалів Dzeja bez robežām (Рига, 2017), Європейського бієнале сучасного мистецтва Manifesta 10 (Санкт-Петербург, 2014), Oslo Internasjonale poesifestaval (Осло, 2017), Poesis-Polis-Praxis (Берлін, 2017), Kyiv poetry week (Київ, 2018) тощо. Лауреатка поетичної премії міжнародного фестивалю «Поезія без кордонів» (Рига, 2017). 

0 коментарів

Залишити коментар

avatar